Промова пана Петера Маурера

Президента Міжнародного Комітету Червоного Хреста

Всесвітній гуманітарний саміт. Круглий стіл високого рівня
Дотримання норм, які стоять на варті гуманності
24 травня 2016 року, Стамбул, Туреччина

Високоповажності!

Пані та панове!

Сьогодні я звертаюся до вас від імені МКЧХ, який виступає гарантом Женевських конвенцій – зводу всесвітньо визнаних угод, які застосовуються до всіх сторін у конфлікті.

В основі всього міжнародного гуманітарного права (МГП) полягає ідея захисту цивільних осіб, затриманих, поранених і хворих, а також осіб, які не беруть участі у військових діях. Саме ця загальноприйнята ідея гуманності забезпечує актуальність, легітимність та універсальне наповнення МГП.

Я звертаюся до вас також тому, що мільйони людей, які страждають від збройних конфліктів у всьому світі, не мають можливості бути почутими.

Що історики майбутнього пам’ятатимуть про наші часи? Те, що мільйони людей страждали від навмисних або ненавмисних нападів; що їхні будинки, лікарні та школи було зруйновано, а цілі міста розбомблено вщент; що мільйони чоловіків, жінок і дітей були змушені шукати нові домівки?

У нас поки ще є шанс почати творити іншу історію.

І саме міжнародне гуманітарне право зможе провести нас і майбутні покоління крізь темні часи війни та допоможе зробити правильний вибір, коли на нашому шляху постануть насильство і ненависть, радикальні ідеології відчуження і руйнування.

Між теорією та практикою права утворилася прірва загрозливих розмірів, через яку треба звести міст. Потрібно зміцнити крихкий консенсус з правових питань між воюючими сторонами.

Дотримання правових норм є першим кроком до переломлення ситуації. Він простий, але ставить певні вимоги:
 Припинити напади на цивільних осіб;
 Не ґвалтувати, не катувати людей і не проводити страти на місці;
 Не бомбити лікарні та школи, жодним іншим чином не нападати на них;
 Не залякувати, не викрадати та не вбивати тих, хто надає допомогу;
 Не використовувати цивільних осіб в якості «живих щитів»;
 Не використовувати незаконну зброю і не використовувати зброю незаконно.

І якщо ви спостерігаєте щось із вищезазначеного, намагайтеся зупинити це, використовуючи всі ваші повноваження та владу. Не обирайте легкий шлях і не називайте всіх жертв серед цивільного населення просто супутніми втратами.

Натомість дотримуйтеся норм МГП:
 Докладайте всіх зусиль для захисту цивільних осіб, обираючи тип озброєння і військову тактику;
 Надавайте допомогу постраждалим і, залишаючись нейтральними, неупередженими і незалежними, забезпечте доступ до них тим, хто допомагає;
 Потурбуйтесь про тих, хто рятується втечею від насильства;
 Гуманно поводьтеся із затриманими.

МГП ґрунтується на принципах, але є прагматичним і практичним: воно не виключає можливості війни, але обмежує засоби і методи її ведення, тим самим визнаючи цілком реальну проблему знаходження балансу між військовою необхідністю і гуманітарним імперативом.

Але право може бути лише засобом для досягнення мети. Право ніколи не є метою як такою.
За умов свого об’єктивного застосування, постійного інтерпретування та розвитку МГП може стати потужним інструментом, здатним знаходити відповіді на нові виклики.

Ним не можна зловживати і використовувати його проти супротивників як політичний інструмент, що ладен посилити і без того напружені ситуації.

Воно має служити інструментом для створення платформи для діалогу між воюючими сторонами.
Воно має стати основою оновленого діалогу про проблеми дотримання принципу гуманності на війні: доставку продуктових наборів та доступ лікарів до оточених районів, доступ благодійних організацій до в’язниць для покращення ситуації з недоїданням і хворобами, доступ інженерів до каналізаційних систем для проведення відновлювальних робіт і т.д. Цей список можна продовжувати безкінечно.

Незважаючи на всю складність та безглуздість війни, ми повинні наполегливо напрацьовувати нові рішення, досягати результатів та обговорювати їх, щоб втілювати право в життя заради тих, хто потребує захисту.

МГП перестало бути напрямком роботи вузького кола військових та юристів; воно потрапило в заголовки новин і стало невід’ємною частиною гуманітарного світу. Це потужна нормативна система, не в останню чергу для всіх тих, хто страждає від війни.

Спираючись на наш досвід роботи на передових різних збройних конфліктів, ми готові співпрацювати з вами, індивідуально і колективно, публічно або конфіденційно, – як ви вважатимете за потрібне, – щоб перейти на наступний рівень, знайти практичні рішення складних проблем, зрозуміти особливості ваших ситуацій та разом вчитися кращим практикам.

Я закликаю вас поважати право, забезпечувати повагу до права та зберігати світовий баланс численних різнонаправлених сил.

Якщо цей саміт прагне успіху, його результати повинні бути спрямовані на людей, а не на системи.

Зобов’язання мають підкріплюватися конкретними діями та кардинальною зміною поведінки усіх сторін. Люди, які страждають під час воєн, заслуговують, як мінімум, захисту їхнього життя і гідності.

Я закликаю вас скористатися наданою цим самітом можливістю та ще раз підтвердити свою відданість МГП, як глобальному договору про гуманність, заради ваших власних інтересів і, так, заради інтересів ваших супротивників.

Використовуйте свою владу та повноваження, щоб забезпечити наявність обмежень на війні – на кожен день, для кожного збройного конфлікту, і для всіх залучених осіб. Тому що війни без обмежень – це війни без кінця.

Дякую за увагу.