Судово-медична діяльність

25-26 липня 20 оперативних співробітників/керівників команд, що займаються розшуком та вилученням людських останків в Україні, взяли участь у семінарі зі збору інформації про можливі місця поховання і створення карт місць поховань, який був організований МКЧХ. Тільки в червні МКЧХ вже двічі брав участь в операціях з ексгумації на сході України. Коли люди помирають під час збройних конфліктів, з їхніми тілами слід поводитися з повагою та гідністю. Необхідно розшукувати, збирати, документувати, ідентифікувати і належним чином ховати людські останки. Марія Долорес Морсіло Мендез, судово-медичний експерт МКЧХ, розповідає про судово-медичну діяльність в Україні.

Чим важлива судово-медична діяльність?

На жаль, інколи обставини складаються так, що під час збройного конфлікту та після його завершення останки людей, загиблих у ході воєнних дій, не завжди зазнають належного поводження, тобто воно не характеризується гідністю і повагою. Безумовно, це гуманітарна проблема: важливість загиблих для сімей та громад є беззаперечною і не підлягає обговоренню.

З огляду на такі небезпечні фактори як міни або тривалі обстріли, тіла інколи залишають непохованими на полі бою. Навіть тоді, коли вони фактично зібрані з поля бою, часто необхідно докласти ще більше зусиль, щоб ідентифікувати їх або, принаймні, поховати таким чином, щоб їх можна було ідентифікувати пізніше. Для цього вкрай необхідний досвід судово-медичної діяльності.

У чому полягають проблеми поточної ситуації?

Під час конфлікту робота з тілами загиблих є особливо складним завданням, яке, як правило, вимагає спеціальних знань і адаптації існуючих процедур, а також системи координації дій відповідних спеціалізованих, слідчих і військових структур. Як ми бачимо з досвіду інших країн, недосконалість судово-медичних процедур негативно впливає на результати ідентифікації, що може викликати недовіру сімей, які в такому випадку не вірять отриманим результатам. Велику кількість тіл досі не знайдено і не ідентифіковано. Це означає, що багато людей продовжують жити без впевненості щодо долі своїх близьких. Судово-медична діяльність також є складовою частиною масштабнішої роботи, яка допомагає пролити світло на долю людей, які вважаються зниклими безвісти. Сім’ї мають право знати, що сталося з їхніми родичами.

Як виглядає правильний процес роботи з тілом від А до Я?

Судово-медична діяльність має різні етапи. Якщо узагальнити, перший етап – це розшук тіл та їх збирання. Треба належним чином оглянути їх, зібрати дані для ідентифікації (напр. одяг або особистий жетон, які були на загиблому в момент смерті, особливі риси зубощелепної системи та скелету, тощо) та взяти зразки ДНК. Крім роботи безпосередньо з тілом, необхідно також зібрати інформацію та зразки ДНК від родичів зниклих безвісти осіб. Всі ці дані називаються прижиттєвими та посмертними даними, які треба порівняти та зіставити, щоб провести ідентифікацію. Важливо пам’ятати, що аналіз ДНК не є панацеєю, а слугує лише одним з інструментів ідентифікації, який використовується в комплексі з усією іншою наявною інформацією. Після завершення ідентифікації тіл їх можна повернути сім’ям для остаточного поховання. Всі етапи повинні реалізуватися у тісній координації між відповідними установами.

Що може допомогти ідентифікувати тіло?

Успішна ідентифікація мертвого тіла значною мірою залежить від якості та кількості інформації, зібраної ще з моменту знаходження тіла. Якщо ви з самого початку не помітите щось, то більше не матимете можливості віднайти це пізніше. Важлива кожна дрібниця – кожен об’єкт, знайдений разом з тілом, необхідно вивчити і письмово задокументувати, оскільки він може стати основною зачіпкою або принаймні полегшити ідентифікацію. Успіх ідентифікації також залежить від якості зібраної прижиттєвої інформації про людину, отриманої від її родичів. І, нарешті, він залежить від наявності такої інформації, тому стандартизація і централізація даних є ключовими елементами процесу ідентифікації. З плином років з’явилися та були задокументовані нові кращі міжнародні практики. І надзвичайно важливо широко розповсюджувати такі кращі практики, зокрема, в контексті новітніх конфліктів.

Які основні проблеми виникають при роботі з тілами загиблих у контексті конфлікту в Україні?

МКЧХ вітає зусилля влади та всіх зацікавлених організацій, направлені на вирішення цієї проблеми в цілому, та, зокрема, на збирання та вивчення тіл загиблих. Проте, з огляду на масштабність подій та число жертв, державні органи перевантажені, тому існує необхідність виробити більш комплексний підхід і поліпшити координацію між низкою установ, що займаються питаннями загиблих і зниклих безвісти осіб. Іншим важливим аспектом успішного процесу ідентифікації та повернення тіла родині є обмін інформацією між усіма залученими сторонами. МКЧХ має глобальний досвід у сприянні координації та обміну інформацією, необхідною для ідентифікації, і ми готові допомогти своїм досвідом і знаннями всім залученим сторонам.

http://ua.icrc.org/wp-content/uploads/sites/98/2016/08/Maria_Forensic.jpg

На фото: Марія Мендез, регіональний координатор з питань судово-медичної експертизи (Анастасія Власова)

З якими проблемами зіштовхуються судово-медичні експерти?

Людей, що працюють у судово-медичній галузі, часто не помічають, в той час як вони в певному сенсі відповідають за долю тіл загиблих. Команди, що збирають тіла, часто працюють у розпалі воєнних дій та в стресових ситуаціях. Судмедексперти і слідчі несуть велику відповідальність та піддаються психологічному тиску. У своїй роботі вони зіштовхуються з найтяжчими травматичними наслідками конфлікту. Потрібно розуміти значущість їх роботи, а також виділяти необхідні ресурси для виконання їх важливої ролі.

Яка роль судово-медичного відділу МКЧХ в Україні?

Наша команда надає консультації та допомогу органам влади і судмедекспертам під час розшуку, вилучення, аналізу та ідентифікації загиблих, а також тим, хто відповідає за збір інформації від родичів осіб, зниклих безвісти. Ми також проводимо навчальні заходи, щоб привести судово-медичні робочі процедури до кращих міжнародних стандартів. Коли нам пропонують, ми беремо участь в операціях з ексгумації і консультуємо відповідні установи під час таких операцій, а також поліпшуємо роботу моргів, проводячи їх реконструкцію та надаючи необхідне обладнання. Ми також готові виступити в якості нейтрального посередника між залученими сторонами, напр. транспортуючи людські останки або зразки ДНК.

Чи є якісь нормативи, які регулюють роботу з тілами загиблих?

На додачу до національного законодавства про судово-медичну діяльність і зниклих безвісти, міжнародне гуманітарне право, що застосовується в Україні, вимагає від залучених сторін захищати гідність мертвих людей. Закон також вимагає, щоб сторони запобігали пограбуванню і оскверненню тіл, робили все можливе для розшуку, збирання і документування мертвих і, коли це можливо, ідентифікували їх. Міжнародне гуманітарне право також містить норму, згідно з якою з останками людей, які загинули під час збройного конфлікту, треба поводитися з гідністю і належним чином.