Ви пропонуєте створити «зони безпеки» уздовж контактної лінії на сході України. Чому це є настільки важливим?
Збройний конфлікт на Донбасі розгортається на густонаселеній території. Сотні тисяч людей залежать від життєво важливої інфраструктури, яка забезпечує їх водою, газом й електрикою. Багато з цих інфраструктурних об’єктів розташовані поблизу контактної лінії, де також є школи, дитячі садки й лікарні. Згідно з міжнародним гуманітарним правом на ці заклади повинні поважатися, на них не повинні здійснюватися напади, адже вони не використовуються за військовим призначенням. Але враховуючи те, як часто вони страждали в результаті конфлікту на сході України, є необхідність у посиленому захисті. Це може бути зроблено за погодженням усіх залучених сторін безпосередньо, або через нейтрального посередника, такого як МКЧХ. Під «зонами безпеки» ми розуміємо демілітаризовану зону, вільну від військового персоналу й обладнання. Ці зони мають бути чітко визначені і марковані тією стороною конфлікту, яка контролює цю територію, і не повинні піддаватися атакам.
Скільки таких зон має з’явитися?
Для початку ми запропонували сконцентрувати увагу на ключових зонах, але є ще ряд об’єтів інфраструктури, які потребують термінового захисту. Ми пропонуємо створити зони безпеки нваколо таких об’єктів: насосна станція третього підйому каналу Сіверський Донець – Донбас, насосна станція першого підйому біля с. Василівка та Донецька фільтрувальна станція, Верхньокальміуська фільтрувальна станція (у Донецькій області); водопровід у районі м. Золоте/Первомайське (с. Карбоніт) та Петрівського водозабору (у Луганській області). Наразі понад 1,8 мільйони людей живуть на території, яку живлять ці об’єкти.
Що станеться, якщо ці об’єкти знову стануть використовувати військові?
Ці зони втратять свій захисний статус, якщо будуть використовуватися для військових цілей. Це в свою чергу приведе до того, що згадані об’єкти інфраструктури знову опиняться в небезпеці. Життєво важливо, щоб всі залучені сторони невпинно докладали зусиль для збереження та поваги до цих об’єктів, а також домовилися про створення найкращої можливої системи моніторингу та забезпечення виконання зобов’язань, наприклад через таку організацію як СММ.
