ЩО ТАКЕ МГП?
• Міжнародне гуманітарне право (МГП) – це звід норм, що мають на меті пом’якшити наслідки збройних конфліктів
• МГП накладає на воюючі сторони обмеження, які стосуються засобів і методів ведення війни.
• МГП захищає тих, хто не бере участі чи припинив брати участь у військових діях.
• МГП також називають правом війни або правом збройних конфліктів.

ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ МАЄ МГП?
МГП – один із найефективніших інструментів, які міжнародна спільнота має у своєму розпорядженні для забезпечення безпеки людей та дотримання поваги і гідності під час війни. Керуючись принципом, що навіть війна має обмеження, МГП прагне, щоб і під час війни зберігалася дещиця гуманності.

«Женевські конвенції… продовжують наполегливо нагадувати нам про наш спільний обов’язок турбуватися один про одного…»
Нельсон Мандела

ЯК ЗАХИЩАЄ МГП?
МГП регулює ведення військових дій сторонами конфлікту і надає захист особам, які опинилися у руках ворога. Воно також:
• зобов’язує сторони конфлікту розрізняти комбатантів* та цивільних осіб і утримуватися від нападу на цивільних осіб;
• забороняє або обмежує застосування тих видів зброї, які завдають особливо важких страждань або не дозволяють розрізняти комбатантів і цивільних осіб;
• зобов’язує сторони конфлікту піклуватися про поранених і хворих та надавати захист медичному персоналу;
• зобов’язує сторони конфлікту забезпечувати повагу до людської гідності військовополонених та інтернованих цивільних осіб, дозволяючи, зокрема, відвідувати їх делегатам МКЧХ.

В ЧОМУ ПОЛЯГАЄ РОЛЬ МКЧХ?
МКЧХ виступає в ролі хранителя МГП, в основі якого чотири Женевські конвенції 1949 р. і три Додаткові протоколи до них.
Ці документи дають повноваження МКЧХ здійснювати такі види діяльності, як:
• надання допомоги військовослужбовцям, які є поранені, хворі або зазнали корабельної аварії;
• відвідання військовополонених;
• відновлення сімейних зв’язків між родичами, яких роз’єднав військовий конфлікт;
• надання допомоги цивільним особам;
• забезпечення поводження з особами, які перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права, у відповідності з його положеннями.

КОЛИ ЗАСТОСОВУЮТЬ МГП?
МГП діє в трьох ситуаціях:
• міжнародні збройні конфлікти, в яких беруть участь, хоча б дві держави;
• ситуація, коли вся або частина території країни окупована іноземними силами;
• збройні конфлікти в межах однієї країни (наприклад, між урядовими військами й однією чи кількома організованими озброєними групами або між різними організованими озброєними групами).

МГП застосовується до всіх сторін конфлікту, незалежно від того, хто його розпочав.

КОГО ЗАХИЩАЄ МГП?
МГП захищає комбатантів*, а також тих, хто не бере участі або припинив брати участь у військових діях, наприклад: цивільних осіб, медичний і духовний військовий персонал; комбатантів, які є поранені, хворі або зазнали корабельної аварії; військовополонених й інтернованих цивільних осіб.

Визнаючи наявність особливих потреб у жінок і дітей, МГП надає їм додатковий захист.

*Комбатант – особа, яка входить до складу збройних сил сторони у конфлікті (окрім медичного і духовного персоналу), і має право брати безпосередню участь у воєнних діях (Додатковий протокол I до Женевських конвенцій 1949 р., ст. 43).