Філіп Франс – британський інженер, який працює в МКЧХ в Сєвєродонецьку з лютого 2018 року.

Філіпе, розкажіть нам про свій досвід. Коли і як Ви почали працювати в МКЧХ?

Я – інженер зі Сполученого Королівства. Після закінчення університету в 2008 році я працював у приватних інженерів-консультантів та підрядників в Англії. Також я певний час працював у Східній Африці. До МКЧХ мене відрядив Британський Червоний Хрест – це моя друга місія в якості делегата з забезпечення водопостачання та житлових умов МКЧХ. Під час першої місії в 2017 році я провів рік в секторі Газа.

Що привабило Вас до гуманітарної роботи?

Коли після закінчення університету я відвідав Південну Америку, мене зацікавила ідея роботи за кордоном. Я зрозумів, що володію навичками, які можуть бути корисними в країнах, що розвиваються або відновлюються після конфліктів. Моєю першою такою можливістю виявилася пропозиція моєї подруги стати волонтером і допомогти їй в одному дослідженні в Африці. Приблизно 10 місяців я працював у Танзанії, жив у таборі під відкритим небом і збирав дані про біологічне розмаїття, а також отримав певний досвід роботи з місцевим постачальником води і регіональною неурядовою організацією. Після цього я отримав диплом фахівця з міжнародного розвитку та стипендію на навчання в профільній літній школі, де я мав можливість детально вивчити принципи МКЧХ. Потім я провів довгі вихідні в Женеві, де зміг відвідати музей МКЧХ. І саме там я зрозумів усю важливість роботи цієї організації!

Як відреагувала Ваша сім’я на звістку про те, що Ви працюватимете в зонах конфліктів?

Вони не надто здивувалися, оскільки я ще раніше дав зрозуміти, що хочу серйозно займатися чимось подібним. Іноді мама хвилюється за мене, але, на щастя, у неї є два внуки та пральний бізнес, які не залишають їй часу думати про інше. Я також намагаюсь тримати її в курсі справ.

Що є Вашим першочерговим завданням тут, на сході України?

Для мене, як іноземця, головним завданням є за короткий проміжок часу зрозуміти новий контекст, нову культуру та роботу цілого ряду інфраструктурних установ, а також пристосувати свій стиль роботи та інженерні навички відповідно до контексту. Наприклад, в Україні протяжність лінії зіткнення вже сама собою є великою проблемою, а не меншою проблемою є те, що значна частина пошкоджених об’єктів інфраструктури розташована в «сірій зоні», до якої важко потрапити.

Що у Вашій роботі найцікавіше?

Вона вся цікава! Я думаю, одним з найцікавіших аспектів моєї місії тут є робота, яку ми проводимо для поліпшення загальних умов тримання під вартою у в’язницях. Працюючи в таких місцях, ми повинні поважати потреби як в’язнів, так і керівництва.

Більшість людей лякає думка про відвідування місць тримання під вартою. Але це не про Вас.

У перші кілька разів може бути лячно від власне місця, але я думаю, що це лише додає цікавості. Насправді це не страшніше, ніж працювати в новій країні та в новому контексті. Це просто треба викинути з голови та зайнятися роботою.

Olena Loshakova/ICRC

Що Ви назвали б ключовим аспектом Вашої роботи тут?

На мою думку, найважливішим напрямком роботи нашого відділу є надання хімічних реагентів для очищення води. Для КП «Попаснянський районний водоканал» ми постачаємо три види хімічних реагентів для обробки води, яку потім споживають приблизно 600 тис. чоловік. Для МКЧХ, як нейтральної та неупередженої організації, також дуже важливо, щоб вода постачалася по обидва боки лінії зіткнення.

Що мотивує Вас у роботі?

Моя основна мотивація – це знання того, що наша робота тут важлива. Мій відділ допомагає сотням тисяч людей і забезпечує безперервне постачання чистої води, дає людям можливість повернутися у свої домівки, сприяє захисту дітей у школах та збереженню гідності людей, які тримаються під вартою.

Що Ви порадите тим, хто хотів би працювати в МКЧХ?

Будь-якому потенційному делегату з забезпечення водопостачання та житлових умов я б порадив не лише мати досвід роботи закордоном, а й отримати достатні технічні знання. Наприклад, в Україні, серед іншого, необхідно розумітися на житловому будівництві, інфраструктурі водопостачання та місць тримання під вартою. На щастя, завдяки моїй роботі в Сполученому Королівстві я маю досвід в усіх цих сферах.